Успішне кролівництво ґрунтується на суворому дотриманні ветеринарних, санітарних і гігієнічних правил. Кожна тварина потребує регулярного огляду: перевіряють її вгодованість, активність, стан шерсті, носа, очей та статевих органів. У самок обов’язково оглядають молочні залози, а у всіх кролів – вуха, адже саме там часто з’являються кліщі, що викликають вушну коросту.
Хворі кролі зазвичай малорухливі, сидять у кутках клітки, втрачають апетит, їхнє хутро стає скуйовдженим і тьмяним. З носа можуть з’являтися виділення, очі сльозяться, а слизова оболонка повік вкривається наростами. Іноді спостерігаються здуття живота, судоми чи розлади травлення.
Багато інфекційних хвороб у кролів мають аутоінфекційний характер — вони можуть виникнути навіть без занесення збудника ззовні. Вологе повітря, погана вентиляція, скупчення тварин і наявність хворих особин створюють критичну концентрацію бактеріального аерозолю, що підвищує ризик зараження всього стада.
При появі ознак інфекційних захворювань потрібно діяти негайно:
заборонити ввезення та вивезення тварин, переміщення їх у межах ферми, а також вивезення кормів і інвентарю;
провести ветеринарний огляд усього поголів’я, хворих кролів ізолювати або вилучити, підозрілих перевести на карантин і повторно оглянути через 5–10 днів;
здійснити дезінфекцію приміщень, кліток, інвентарю, а також утилізувати гній, підстилку та залишки кормів;
встановити точний діагноз, провести бактеріологічні дослідження.
Утримання здорового стада вимагає витрат на ветеринарні препарати, системи вентиляції, якісну питну воду та належну утилізацію гною, але саме ці інвестиції гарантують стабільність виробництва.
Дератизація
Миші та щури — не лише джерело значних економічних втрат, а й головні переносники інфекцій. Тому боротьба з ними — обов’язковий елемент гігієни кролеферми.
Для дератизації застосовують два основні методи:
Бактеріальні препарати (на основі збудників тифу та сальмонельозу гризунів). Вони ефективні лише в теплий період року, оскільки в тварин, що вижили, формується імунітет до інфекції.
Хімічні отрути, які поділяють на засоби одноразової та кумулятивної дії.
Одноразові отрути діють швидко і особливо ефективні проти мишей. Кумулятивні ж препарати (зоокумарин, дифенацин) діють повільніше, проте надійно знищують щурів: токсин накопичується в їхньому організмі протягом 7–10 днів, викликаючи смертельні порушення згортання крові. Для приготування принад зазвичай беруть 1 кг корму та додають до нього 5–30 г препарату.
Ефективними є й інші методи:
піноутворюючі антикоагулянти, якими закупорюють нори гризунів (піна зберігає привабливість для споживання тривалий час);
водні принади з отруйними речовинами, які розміщують у місцях, недоступних для кролів, щодня оновлюють і знищують залишки.
Регулярна дератизація дає змогу уникнути зараження стада, зберегти корми та суттєво підвищити економічну ефективність господарства.
Написати коментар